Словарь української мови (1924)/позмітати
| ◀ позмірювати | Словарь української мови П позмітати |
позмітувати ▶ |
|
Позміта́ти, та́ю, єш, гл. Сместь (во множествѣ).
| ◀ позмірювати | Словарь української мови Борис Грінченко П позмітати |
позмітувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
позмітати
Борис Грінченко
1924
Позміта́ти, та́ю, єш, гл. Сместь (во множествѣ).