Словарь української мови (1924)/позлітати
◀ позліплюватися | Словарь української мови П позлітати |
позлітатися ▶ |
|
Позліта́ти, та́ємо, єте, гл. 1) Слетѣть. Кури позлітали з сідала. 2) Взлетѣть. Глянь, півні позлітали аж на хату та й там б'ються.
◀ позліплюватися | Словарь української мови Борис Грінченко П позлітати |
позлітатися ▶ |
|
Словарь української мови — П
позлітати
Борис Грінченко
1924
Позліта́ти, та́ємо, єте, гл. 1) Слетѣть. Кури позлітали з сідала. 2) Взлетѣть. Глянь, півні позлітали аж на хату та й там б'ються.