Словарь української мови (1924)/позлітати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
позлітати
Берлін: Українське слово, 1924

Позліта́ти, та́ємо, єте, гл. 1) Слетѣть. Кури позлітали з сідала. 2) Взлетѣть. Глянь, півні позлітали аж на хату та й там б'ються.