Словарь української мови (1924)/позеленити

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
позеленити
Берлін: Українське слово, 1924

Позелени́ти, ню́, ни́ш, гл. Сдѣлать зеленымъ. Не жди весни — святої долі! Вона не зійде вже ніколи садочок твій позеленить. Шевч. 654,