Словарь української мови (1924)/позголювати
| ◀ позгодовувати | Словарь української мови П позголювати |
позгонити ▶ |
|
Позго́лювати, люю, єш, гл. Сбрить (о многихъ). Наші старі позголювали бороди та й думають, що помолодчали.
| ◀ позгодовувати | Словарь української мови Борис Грінченко П позголювати |
позгонити ▶ |
|
Словарь української мови — П
позголювати
Борис Грінченко
1924
Позго́лювати, люю, єш, гл. Сбрить (о многихъ). Наші старі позголювали бороди та й думають, що помолодчали.