Словарь української мови (1924)/позвінчувати
◀ позвичайнішати | Словарь української мови П позвінчувати |
позвірчувати ▶ |
|
Позві́нчувати, чую, єш, гл. Повѣнчать (многихъ).
◀ позвичайнішати | Словарь української мови Борис Грінченко П позвінчувати |
позвірчувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
позвінчувати
Борис Грінченко
1924
Позві́нчувати, чую, єш, гл. Повѣнчать (многихъ).