Словарь української мови (1924)/позвозити

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
позвозити
Берлін: Українське слово, 1924

Позво́зити, жу, зиш, гл. Свезти (во множествѣ). Позвозили люде мішки до того млина молоти. Харьк.