Словарь української мови (1924)/позбиткувати
| ◀ позбирати | Словарь української мови П позбиткувати |
позбиткуватися ▶ |
|
Позбиткува́ти, ку́ю, єш, гл. Плохо поступить съ кѣмъ, обидѣть кого; повредить что. Позбиткував худобу. Вх. Зн. 51.
| ◀ позбирати | Словарь української мови Борис Грінченко П позбиткувати |
позбиткуватися ▶ |
|
Словарь української мови — П
позбиткувати
Борис Грінченко
1924
Позбиткува́ти, ку́ю, єш, гл. Плохо поступить съ кѣмъ, обидѣть кого; повредить что. Позбиткував худобу. Вх. Зн. 51.