Словарь української мови (1924)/позбивати

by Борис Грінченко

◀ позбавляти

Словарь української мови Борис Грінченко П позбивати

позбиватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Позбива́ти, ва́ю, єш, гл. То-же, что и зби́ти, но о многихъ или о многомъ. Баран роги позбивав. Мнж. 6. Всіх нехай із глудзу позбиває. К. Дз. 44.