Словарь української мови (1924)/позаїдати

by Борис Грінченко

◀ позаіржавлювати

Словарь української мови Борис Грінченко П позаїдати

позаїзджати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Позаїда́ти, да́ю, єш, гл. 1) Заѣсть (во множествѣ). 2) Поѣсть (во множествѣ). Москалики-соколики, позаїдали ви наші волики. Ном. № 801. 3) Заѣсть, погубить (многихъ).