Словарь української мови (1924)/позатісувати
| ◀ позатікати | Словарь української мови П позатісувати |
позатліватися ▶ |
|
Позаті́сувати, сую, єш, гл. Затесать (во множествѣ). Уже кілля позатісував. Черниг.
| ◀ позатікати | Словарь української мови Борис Грінченко П позатісувати |
позатліватися ▶ |
|
Словарь української мови — П
позатісувати
Борис Грінченко
1924
Позаті́сувати, сую, єш, гл. Затесать (во множествѣ). Уже кілля позатісував. Черниг.