Словарь української мови (1924)/позатягати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
позатягати
Берлін: Українське слово, 1924

Позатяга́ти, га́ю, єш, гл. 1) Затянуть (во множествѣ). Люльки позатягають та купами ходять кругом дівчат. Кв. 2) Очі позатяга́ло. Глаза ввалились. Левиц. Пов. 100.