Словарь української мови (1924)/позаторішній
| ◀ позаторік | Словарь української мови П позаторішній |
позаточувати ▶ |
|
Позаторі́шній, я, є. Позапрошлогодній. Позаторішню весну його лихий поніс чогось за Десну. Греб. 383.
| ◀ позаторік | Словарь української мови Борис Грінченко П позаторішній |
позаточувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
позаторішній
Борис Грінченко
1924
Позаторі́шній, я, є. Позапрошлогодній. Позаторішню весну його лихий поніс чогось за Десну. Греб. 383.