Словарь української мови (1924)/позатопляти

by Борис Грінченко

◀ позатомлювати

Словарь української мови Борис Грінченко П позатопляти

позатоптувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Позатопля́ти, ля́ю, єш, гл. 1) Затопить водою (во множествѣ). Не клади гнізда у вершині Дністра: у вершині Дністра вода прибуває, вона тобі жалю понаробляє, вона твої дітки позатопляє. Чуб. V. 876. 2) Затопить (печи).