Словарь української мови (1924)/позасукувати
◀ позасуджувати | Словарь української мови П позасукувати |
позасушувати ▶ |
|
Позасу́кувати, кую, єш, гл. Засучить (во множествѣ). Позасукували по локоть рукава. К. (ЗОЮР. II. 205).
◀ позасуджувати | Словарь української мови Борис Грінченко П позасукувати |
позасушувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
позасукувати
Борис Грінченко
1924
Позасу́кувати, кую, єш, гл. Засучить (во множествѣ). Позасукували по локоть рукава. К. (ЗОЮР. II. 205).