Словарь української мови (1924)/позасувати
◀ позастрявати | Словарь української мови П позасувати |
позасуджувати ▶ |
|
Позасува́ти, ва́ю, єш, гл. Засунуть, задвинуть, впихнуть (во множествѣ). Бульбу садили так: ішов з колом, робив тим колом, ямки, в ямки кидав бульбу та й колом позасував і вже.