Словарь української мови (1924)/позасилати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
позасилати
Берлін: Українське слово, 1924

Позасила́ти, ла́ю, єш, гл. 1) Заслать (во множествѣ). 2) Сослать (многихъ). Десь у Сібір їх позасилали за те, що церкву обікрали. Харьк. у.