Словарь української мови (1924)/позаручувати
◀ позарубувати | Словарь української мови П позаручувати |
позасаджувати ▶ |
|
Позару́чувати, чую, єш, гл. Обручить (многихъ).
◀ позарубувати | Словарь української мови Борис Грінченко П позаручувати |
позасаджувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
позаручувати
Борис Грінченко
1924
Позару́чувати, чую, єш, гл. Обручить (многихъ).