Словарь української мови (1924)/позаривати
| ◀ позаржавлювати | Словарь української мови П позаривати |
позарівнювати ▶ |
|
Позарива́ти, ва́ю, єш, гл. Зарыть (во множествѣ). Як у нас корови погинули, так не дозволили й шкури поздирати, так і позаривали. Славяносерб. у.