Словарь української мови (1924)/позаплакувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
позаплакувати
Берлін: Українське слово, 1924

Позапла́кувати, кую, єш, гл. Заплакать что (во множествѣ). Чорні кудрі позачісувані, чорні очі позаплакувані. Чуб. V. 995.