Словарь української мови (1924)/позамотувати
◀ позаморювати | Словарь української мови П позамотувати |
позамочувати ▶ |
|
Позамо́тувати, тую, єш, гл. Замотать (многихъ). Позамотував руки у вірьовки. Стор. МПр. 133.
◀ позаморювати | Словарь української мови Борис Грінченко П позамотувати |
позамочувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
позамотувати
Борис Грінченко
1924
Позамо́тувати, тую, єш, гл. Замотать (многихъ). Позамотував руки у вірьовки. Стор. МПр. 133.