Словарь української мови (1924)/позамикати

by Борис Грінченко

◀ позамерзати

Словарь української мови Борис Грінченко П позамикати

позамикатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Позамика́ти, ка́ю, єш, гл. 1) Запереть (во множествѣ). Позамикали і церкву, і цвинтарь, і зійшли на кладвище. Кв. Як у церквах та в коморах замки замикаються, так щоб нашим ворогам зуби і губи позамикало. Драг. 38. 2) Заключить, запереть (многихъ). Позамикали всіх парубків у холодну. Харьк. 3) Преградить (многимъ).