Словарь української мови (1924)/позаливати
◀ позалежуватися | Словарь української мови П позаливати |
позаливатися ▶ |
|
Позалива́ти, ва́ю, єш, гл. Залить (во множествѣ). На Великдень водами позалива. Мил. 183. Позаливала вода луги, сінокоси. Левиц. I. 127. Громада була озвалась, то багатирь зараз їй горілкою роти позаливав. Г. Барв. 174.