Словарь української мови (1924)/позакурювати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
позакурювати
Берлін: Українське слово, 1924

Позаку́рювати, рюю, єш, гл. 1) Закурить (о многихъ). Позакурювали люльки. 2) Закоптить (во множествѣ). 3) Запылить (во множествѣ). Одежу позакурювали в дорозі.