Словарь української мови (1924)/позакурювати

by Борис Грінченко

◀ позакуповувати

Словарь української мови Борис Грінченко П позакурювати

позакутувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Позаку́рювати, рюю, єш, гл. 1) Закурить (о многихъ). Позакурювали люльки. 2) Закоптить (во множествѣ). 3) Запылить (во множествѣ). Одежу позакурювали в дорозі.