Словарь української мови (1924)/позакочувати
◀ позакохуватися | Словарь української мови П позакочувати |
позакочуватися ▶ |
|
Позако́чувати, чую, єш, гл. Отворотить, засучить (во множествѣ).
◀ позакохуватися | Словарь української мови Борис Грінченко П позакочувати |
позакочуватися ▶ |
|
Словарь української мови — П
позакочувати
Борис Грінченко
1924
Позако́чувати, чую, єш, гл. Отворотить, засучить (во множествѣ).