Словарь української мови (1924)/позакопувати

by Борис Грінченко

◀ позакопилювати

Словарь української мови Борис Грінченко П позакопувати

позакохуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Позако́пувати, пую, єш, гл. Закопать (многое, многихъ). Біля замку позакопували (броню). Стор. МПр. 110. Я знаю, де запорожські скарби позакопувані. КС. 1883. I. 32.