Словарь української мови (1924)/позадівати
◀ позадирати | Словарь української мови П позадівати |
позадниця ▶ |
|
Позадіва́ти, ва́ю, єш, гл. Дѣть (во множ.). Ой чому ж ти, леґінику, та й не співаєш? Де ти свої співаночки та й позадіваєш? Шух. I. 201.
◀ позадирати | Словарь української мови Борис Грінченко П позадівати |
позадниця ▶ |
|
Словарь української мови — П
позадівати
Борис Грінченко
1924
Позадіва́ти, ва́ю, єш, гл. Дѣть (во множ.). Ой чому ж ти, леґінику, та й не співаєш? Де ти свої співаночки та й позадіваєш? Шух. I. 201.