Словарь української мови (1924)/позадувати
| ◀ позадублювати | Словарь української мови П позадувати |
позадумувати ▶ |
|
Позадува́ти, ва́ю, єш, гл. Завѣять, замести (во множествѣ). Позадувало снігом. Вх. Лем. 452.
| ◀ позадублювати | Словарь української мови Борис Грінченко П позадувати |
позадумувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
позадувати
Борис Грінченко
1924
Позадува́ти, ва́ю, єш, гл. Завѣять, замести (во множествѣ). Позадувало снігом. Вх. Лем. 452.