Словарь української мови (1924)/позагонити
| ◀ позаголюватися | Словарь української мови П позагонити |
позагороджувати ▶ |
|
Позаго́нити, ню, ниш, гл. Загнать (многихъ). Позносили з возів, а воли позагонили у далекі льохи. Рудч. Ск. II. 146.
| ◀ позаголюватися | Словарь української мови Борис Грінченко П позагонити |
позагороджувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
позагонити
Борис Грінченко
1924
Позаго́нити, ню, ниш, гл. Загнать (многихъ). Позносили з возів, а воли позагонили у далекі льохи. Рудч. Ск. II. 146.