Словарь української мови (1924)/позагинати
◀ позагилювати | Словарь української мови П позагинати |
позагівляти ▶ |
|
Позагина́ти, на́ю, єш, гл. Загнуть (во множествѣ).
◀ позагилювати | Словарь української мови Борис Грінченко П позагинати |
позагівляти ▶ |
|
Словарь української мови — П
позагинати
Борис Грінченко
1924
Позагина́ти, на́ю, єш, гл. Загнуть (во множествѣ).