Словарь української мови (1924)/позавистувати
| ◀ позависати | Словарь української мови П позавистувати |
позавірчувати ▶ |
|
Позави́стувати, тую, єш, гл. — на що = Позавидувати. Позавистував на пшениченьку. Гол. II. 86.
| ◀ позависати | Словарь української мови Борис Грінченко П позавистувати |
позавірчувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
позавистувати
Борис Грінченко
1924
Позави́стувати, тую, єш, гл. — на що = Позавидувати. Позавистував на пшениченьку. Гол. II. 86.