Словарь української мови (1924)/позавалювати
◀ позаваблювати | Словарь української мови П позавалювати |
позавалюватися ▶ |
|
Позава́лювати, люю, єш, гл. Обрушить (во множествѣ).
◀ позаваблювати | Словарь української мови Борис Грінченко П позавалювати |
позавалюватися ▶ |
|
Словарь української мови — П
позавалювати
Борис Грінченко
1924
Позава́лювати, люю, єш, гл. Обрушить (во множествѣ).