Словарь української мови (1924)/позав'язувати
◀ позавчорашній | Словарь української мови П позав'язувати |
позав'язуватися ▶ |
|
Позав'я́зувати, зую, єш, гл. Завязать (во множествѣ). Назад руки (новобранцям) позав'язували. Чуб. V. 995.
◀ позавчорашній | Словарь української мови Борис Грінченко П позав'язувати |
позав'язуватися ▶ |
|
Словарь української мови — П
позав'язувати
Борис Грінченко
1924
Позав'я́зувати, зую, єш, гл. Завязать (во множествѣ). Назад руки (новобранцям) позав'язували. Чуб. V. 995.