Словарь української мови (1924)/поз

by Борис Грінченко

◀ пожуритися

Словарь української мови Борис Грінченко П поз

поза ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Поз, нар. 1) = Повз. Один москаль наглядів якось гарну молодичку та все біга поз двір, все біга, щоб як небудь зачепить її. Рудч. Ск. II. 164. 2) Возлѣ. МУЕ. I. 124. Поз молоду з лівого боку сідає старша дружка. МУЕ. I. 124. (Полт. г.).