Словарь української мови (1924)/пожовклий
| ◀ пожмакати | Словарь української мови П пожовклий |
пожовкнути ▶ |
|
Пожо́вклий, а, е. Пожелтѣвшій. І листя пожовкле вітри рознесли. Шевч. 121.
| ◀ пожмакати | Словарь української мови Борис Грінченко П пожовклий |
пожовкнути ▶ |
|
Словарь української мови — П
пожовклий
Борис Грінченко
1924
Пожо́вклий, а, е. Пожелтѣвшій. І листя пожовкле вітри рознесли. Шевч. 121.