Словарь української мови (1924)/пожидовіти
◀ пожидитися | Словарь української мови П пожидовіти |
пожилець ▶ |
|
Пожидові́ти, ві́ю, єш, гл. Ожидовиться, усвоить себѣ еврейскія замашки и пр. К. (Желех.).
◀ пожидитися | Словарь української мови Борис Грінченко П пожидовіти |
пожилець ▶ |
|
Словарь української мови — П
пожидовіти
Борис Грінченко
1924
Пожидові́ти, ві́ю, єш, гл. Ожидовиться, усвоить себѣ еврейскія замашки и пр. К. (Желех.).