Словарь української мови (1924)/пожежний

by Борис Грінченко

◀ пожежа

Словарь української мови Борис Грінченко П пожежний

пожемчужити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Поже́жний, а, е. 1) Пожарный. 2) Страховой. Тут би саме їхать по нову хату, по дерево на клуню та ставить, поки ще на годині, дак коли ж нема й чутки за тії пожежні гроші. Васильк. у. 3) Поже́жна спра́ва. Пожарная команда. По великих городах до там є пожежна справа. Васильк. у.