Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пождати
Берлін: Українське слово, 1924

Пожда́ти, жду́, жде́ш, гл. Обождать, подождать. Пожди, небого! ще козак за мною їде. Г. Барв. 380. А пожди но! НВолын. у. Чи зараз, чи пождавши поїдеш? НВолын. у.