Словарь української мови (1924)/пожаліти
| ◀ пожалитися | Словарь української мови П пожаліти |
пожалкувати ▶ |
|
Пожалі́ти, лі́ю, єш, гл. Пожалѣть. Він пожалів мене вбить, да й одвіз в ліс. Рудч. Ск. I. 25.
| ◀ пожалитися | Словарь української мови Борис Грінченко П пожаліти |
пожалкувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
пожаліти
Борис Грінченко
1924
Пожалі́ти, лі́ю, єш, гл. Пожалѣть. Він пожалів мене вбить, да й одвіз в ліс. Рудч. Ск. I. 25.