Словарь української мови (1924)/пожалити

by Борис Грінченко

◀ пожакувати

Словарь української мови Борис Грінченко П пожалити

пожалитися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пожали́ти, лю́, ли́ш, гл. Пожалить, изжалить. Як би на кропиву не мороз, вона б всіх людей пожалила. Ном. № 3825.

Пожа́лити, лю, лиш, гл. Пожалѣть. Пожаль мене, милий Боже, що я молоденька. Чуб. V. 831.