Словарь української мови (1924)/пожадатися
| ◀ пожадати | Словарь української мови П пожадатися |
пожадливий ▶ |
|
Пожада́тися, ється, гл. безл. Пожелаться. Ходив (чумакувати), коли йому пожадається, не поспішаючись. МВ. II. 75.
| ◀ пожадати | Словарь української мови Борис Грінченко П пожадатися |
пожадливий ▶ |
|
Словарь української мови — П
пожадатися
Борис Грінченко
1924
Пожада́тися, ється, гл. безл. Пожелаться. Ходив (чумакувати), коли йому пожадається, не поспішаючись. МВ. II. 75.