Словарь української мови (1924)/подячний
◀ подякувати | Словарь української мови П подячний |
поезійка ▶ |
|
Подя́чний, а, е. Благодарственный. Не вмів бідаха вимовити подячного слова, бо змалечку кому й за що приходилось йому дякувати? Г. Барв. 28. Заробила Маруся пироги, хоч не пшенишні, да яшні — свому родові подячні. Мет. 233.