Словарь української мови (1924)/подути
◀ подуся | Словарь української мови П подути |
подутися ▶ |
|
Поду́ти, дму́, дме́ш, гл. Подуть. Живеш як у решеті: відки вітер подме, то повні хати. Ном. № 10284.
◀ подуся | Словарь української мови Борис Грінченко П подути |
подутися ▶ |
|
Словарь української мови — П
подути
Борис Грінченко
1924
Поду́ти, дму́, дме́ш, гл. Подуть. Живеш як у решеті: відки вітер подме, то повні хати. Ном. № 10284.