Словарь української мови (1924)/подупельник
| ◀ подунути | Словарь української мови П подупельник |
подурити ▶ |
|
Подупельник, ка, м. 1) Лакомка, баловень. Лохв. у. 2) Ловеласъ. (К. П. Михальч.).
| ◀ подунути | Словарь української мови Борис Грінченко П подупельник |
подурити ▶ |
|
Словарь української мови — П
подупельник
Борис Грінченко
1924
Подупельник, ка, м. 1) Лакомка, баловень. Лохв. у. 2) Ловеласъ. (К. П. Михальч.).