Словарь української мови
Борис Грінченко
П
подубіти
Берлін: Українське слово, 1924

Подубі́ти, бі́ємо, єте, гл. 1) Окоченѣть. Руки подубіли. 2) Замерзнуть, умереть, замерзнувъ. Діти ж голі… подубіли на морозі. Мнж. 112.