Словарь української мови (1924)/подружниця
| ◀ подружка | Словарь української мови П подружниця |
по-друзьки ▶ |
|
Подру́жниця, ці, ж. Подруга. Була в удови дочка Маруся, наша подружниця. МВ. II. 82. Ти мені не щира подружниця. МВ. II. 103.
| ◀ подружка | Словарь української мови Борис Грінченко П подружниця |
по-друзьки ▶ |
|
Словарь української мови — П
подружниця
Борис Грінченко
1924
Подру́жниця, ці, ж. Подруга. Була в удови дочка Маруся, наша подружниця. МВ. II. 82. Ти мені не щира подружниця. МВ. II. 103.