Словарь української мови (1924)/подратися

by Борис Грінченко

◀ подрати

Словарь української мови Борис Грінченко П подратися

подратувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Подра́тися, деру́ся, ре́шся, гл. 1) = Подертися. Пошарпався, увесь подрався, на тім'ї начесав аж струп. Котл. Ен. I. 9. 2) Полѣзть, покарабкаться; потянуться. Пан Підпольський подрався на дуба. Стор. МПр. 107. Одно дерево стовбом подралось догори. Стор. МПр. 65.