Словарь української мови (1924)/подоточувати
| ◀ подотоплювати | Словарь української мови П подоточувати |
подохнути ▶ |
|
Подото́чувати, чую, єш, гл. Прибавить къ чему, приставить, пришить еще кусокъ (во множествѣ). Що в голуба та сизая голова, а в голубки позолочувана, чорним шовком подоточувана. Мет. 26.