Словарь української мови (1924)/подостачати
| ◀ подостаток | Словарь української мови П подостачати |
подостигати ▶ |
|
Подостача́ти, ча́ю, єш, гл. Доставить (многое). Нічого в їх не було, а це вже він подостачав усе. Харьк.
| ◀ подостаток | Словарь української мови Борис Грінченко П подостачати |
подостигати ▶ |
|
Словарь української мови — П
подостачати
Борис Грінченко
1924
Подостача́ти, ча́ю, єш, гл. Доставить (многое). Нічого в їх не було, а це вже він подостачав усе. Харьк.