Словарь української мови (1924)/подостатком
| ◀ подоставатися | Словарь української мови П подостатком |
подостаток ▶ |
|
Подоста́тком, нар. Достаточно, вдоволь. Всього мав подостатком. Гн. II. 59.
| ◀ подоставатися | Словарь української мови Борис Грінченко П подостатком |
подостаток ▶ |
|
Словарь української мови — П
подостатком
Борис Грінченко
1924
Подоста́тком, нар. Достаточно, вдоволь. Всього мав подостатком. Гн. II. 59.