Словарь української мови (1924)/подобно
◀ подобний | Словарь української мови П подобно |
подобонька ▶ |
|
Подо́бно, нар. 1) = Подібно. Що ти, милий, гадаєш-думаєш, подобно-сь ти мене покинути маєш. Чуб. V. 194. Чогось водиця каламутиться, — подобно хвиля збила; чогось дівчина смутна невесела, — подобно мати била. Чуб. V. 215. 2) Слѣдуетъ, должно, приличествуетъ. Такій мазниці канхвети їсти не подобно. Зміев. у.